Днями Укрексімбанк при розгляді своєї апеляційної скарги офіційно повідомив про те, що не має жодних претензій до порядку формування лоту продажу його заставного майна Арбітражним Керуючим та просив закрити апеляційне провадження за своєю скаргою (йдеться про АК «Богдан Моторс»). Але в цій ситуації не все так просто, передає УНН.

Для будь-якого юриста найгіршою ситуацією вважається отримати в роботу заполітизовану справу. Тоді окрім вирішення суто правових проблем доводиться витрачати час й на протидію різним репутаційним ризикам. Не є винятком й кейс компанії АК «Богдан Моторс», що активно висвітлюється в ЗМІ. Шкода тільки, що для декого з кредиторів, а саме представників Укрексімбанку, інколи значно цікавіше «розганяти зраду», аніж виборювати законну та справедливу позицію. Нижче - історія про те, як державний банк, на словах вимагаючи повернення боргів, насправді робить усе для того, щоб ці борги їй або не повертались, або повертались у значно меншому розмірі, аніж могли б.

Справа про банкрутство АТ «АК «Богдан Моторс» №904/6691/20 була відкрита в грудні 2020 року. Процедура передбачає продаж майна боржника і погашення вимог кредиторів. Саме навколо цього й прикута увага ЗМІ навколо «Богдан Моторс» останнім часом. Однак звернімо увагу на те, як поводить себе один з ключових «невдоволених» кредиторів, а саме Укрексімбанк. Його позиція, в тому числі й правова, викликає багато запитань.

Наприклад, згадаємо події, що відбувалось майже рік тому. З метою погашення банкрутом кредиторських вимог арбітражним керуючим Євгеном Шиманом 08.09.2021 був направлений лист до банку про надання згоди на продаж майна АТ «АК «Богдан Моторс» (лист до фінустанови направлявся через те, що майно було предметом забезпечення з відповідними умовами продажу). В принципі, жодних заперечень з боку банку в теорії не повинно було бути. Адже ще у січні 2021 року самим банком на адресу банкрута були направлені повідомлення, відповідно до яких здійснено перегляд заставної вартості майна на наступному рівні: ринкова вартість – 60 965 550,00 грн., а ліквідаційна (заставна) вартість – 45 718 920,00 грн. Іншими словами, призначаючи початкову вартість продажу майна саме на рівні 60,96 млн грн, арбітражний керуючий ані на гривню не відступив від інтересів банку.

Тим не менш, тривалий час банк не хотів ані надавати згоду на продаж майна на запропонованих умовах, ані відмовляти в наданні такої згоди. І лише 8 листопада банк надіслав відмову у наданні такої згоди. Причина - арбітражним керуючим не було погоджено (?!) з кредитором початкову вартість майна. Однак наголосимо ще раз: саме банк вказав на таку вартість заставного майна. Врешті-решт, судом таки було надано дозвіл на продаж зазначеного майна ухвалою від 24.01.2022.
Тепер більш детально розглянемо серію аукціонів з продажу майна АТ «Богдан Моторс», складність проведення яких не в останню чергу була зумовлена й через початок війни росії проти України.

Перший аукціон з продажу майна АТ «АК «Богдан Моторс» від 02.03.2022 не відбувся через відсутність учасників (зауважимо при цьому, що не зважаючи на воєнні дії, аукціони в системі Prozorro не були скасовані або зупинені в цей час, в тому числі з продажу державного майна). Аукціон від 15.04.2022 довелось скасувати через технічні причини. А от аукціони від 3 травня та 27 травня привернули до себе найбільше уваги.

З публічних джерел відомо, що аукціон, на якому ТОВ «Містраль Центр» було визнано переможцем аукціону (3 травня) з відповідним лотом з ціною у майже 61 млн грн, не вдалось довести до кінця з об’єктивних причин. А другий повторний аукціон, де вже сам банк викупив власне заставне майно за 51 млн грн, зараз стоїть «на паузі», бо ТОВ «Містраль Центр» вже готове сплати ту саму більшу (!!!) ціну, доводячи це в судовому порядку. Розгляд справи відбудеться 28.07.2022. Результат суперечки буде цікавим для усіх учасників ринку, оскільки відповість на запитання: що важливіше під час війни – формальне дотримання букви закону щодо скасування результатів аукціону чи отримання кредитором реальних коштів за майно за найвищою ціновою пропозицією на ринку. Однак така цілком законна й справедлива ситуація чомусь не влаштовує Укрексімбанк.

Вочевидь, у фінустанові впевнені, що арбітражний керуючий продає «не так» й «не тим». Проте чому банк вважає неправильною реалізацію майна, що дозволило б погасити борг перед кредитором та надати можливість перезапустити виробництво будь-якому інвестору, питання риторичне. В будь-якому випадку банк продовжує «йти свої шляхом», звинувачуючи всіх у всьому, тільки не себе. Дотично це підтверджує й медійна активність юриста Укрексімбанку Василя Гея, який 7 липня 2022 року поширив посилання на статтю «Как НЕправильно продавать имущество должников» в соціальній мережі Facebook в групі «Банкрутство в Україні» із заголовком: «Вам продать или купить?», «Кому війна, а кому …» у виконанні арбітражного керуючого». Таким чином, співробітник АТ «Укрексімбанк» В.Гей прямо звинуватив ліквідатора в тому, що поки в країні іде війна, останній на ній наживається.

Сам Євген Шиман відреагував на це наступним чином: «Моя позиція наступна: такі дії співробітника АТ «Укрексімбанку» виходять за рамки етики та наносять мені репутаційну шкоду як арбітражному керуючому. Не дивлячись на виконання мною своїх прямих обов’язків як арбітражного керуючого, намагаюсь багато часу приділяти й допомозі нашим військовим. Окремі зусилля були схвалені та відмічені зі сторони начальника Луганської обласної військової адміністрації Гайдая С.В. Тобто війна – це зовсім не привід на ній спекулювати, тому висловлювання пана Гея є абсолютно недоречними».

Водночас, навпаки, поведінка самого Укрексімбанку в цих аукціонах є досить сумнівною. Скажімо, інтереси банку в судах часто представляє такий собі Дмитро Хромеєв (підтвердження є у вільному доступі тут і тут). Навіть вказується довіреність б/н від 27.10.2021. Водночас сам Д.Хромеєв у себе на сторінці Фейсбук вказує, що є не тільки адвокатом у адвокатському об'єднанні A.D.HOC, але й адвокатом Товарної біржі U-Base. Це саме та біржа, через яку Укрексімбанк брав участь в торгах щодо майна АТ «Богдан Моторс», і в яких саме себе вважає переможцем.

Однак ситуація з «переможцем» аукціону зовсім не така, як її хоче бачити банк. Адже, як відомо, ТОВ «Містраль Центр» подано заяву до суду першої інстанції про визнання його переможцем, і цей спір ще не завершений. «На сьогоднішній день можна говорити про те, що ТОВ «Містраль Центр» повністю підтвердило свої наміри внести на ліквідаційний рахунок банкрута 60 945 280,00 грн. Натомість, як можна говорити про визнання переможцем аукціону когось іншого, якщо відповідною ухвалою суду ліквідатору АТ «АК «Богдан Моторс» просто заборонено проводити оформлення, оголошення результатів та підписання Акту про придбання Лоту № 05808592-01 на другому повторному аукціоні», - наголошує арбітражний керуючий Є.Шиман.

Все це підштовхує до висновку про абсолютно алогічну позицію фінустанови: є реальний покупець майна, який вже в умовах воєнного стану готовий заплатити суму, яка на 9 294 155,00 грн. більше тієї, що її сам хоче «списати» банк; ця ціна відповідає оцінці та погоджена банком; відбудеться оплата на рахунок банку реальних коштів, а не списання (зменшення) кредиторської заборгованості. Але це чомусь не влаштовує Укрексімбанк.

Не розуміють позицію банку й в самому ТОВ «Містраль Центр», надавши наступний коментар: «На даний момент ми готові повністю сплатити суму лоту, яка становить 60 945 280 гривень 00 копійок. Жодні інсинуації з приводу того, що ми десь «раптом передумали», не відповідають дійсності. В судовому засіданні, яке відбудеться 28 липня 2022 року, готові надати усі докази як з приводу об’єктивних причин неможливості сплати ціни аукціону станом на 27.05.2022, так і наявністю коштів станом на сьогодні. Крім того, ми двічі направляли листи до правління банку з проханням підтримати нашу позицію в якості переможця аукціону, щоб якомога швидше завершити усі фінансові питання з найменшими витратами для усіх. Але відповіді не отримали».

Виникає логічне питання: що не так з банком? Його дії нагадують самурая, у якого немає цілі, а є тільки шлях. Безглуздий і шкідливий для держави, але непохитний у своїй спрямованості.