Українські чиновники, відповідальні за введення санкцій, вкрай вибіркові у їх застосуванні до певних осіб. З одного боку, вони поповнюють списки санкцій людьми, які ніяк не пов'язані з повномасштабним вторгненням російських військ в Україну. Такі як президент Сирії Башар Асад, прем'єр цієї країни Хусейн Арнус та їх міністр закордонних справ Фейсал аль-Мікдад. З іншого боку, не бачать осіб, які прямо пов'язані з російською владою і всіма способами допомагають Путіну та його команді вести військові дії в Україні.

Так, історія анексії Криму та захоплення територій нашої країни нерозривно пов'язана з постачальниками нафтопродуктів і газу, які забезпечують паливом та фінансують незаконні режими ЛНР, ДНР та Криму, а вже рік як і російську армію, що знаходиться на території України. Монополісти з постачання палива та мастильних матеріалів на окуповані території генеральний директор АТ «Зовнішньоекономічне об'єднання «Промсировинаімпорт» (російська державна структура, яка перебуває у прямому підпорядкуванні міненерго РФ – ред.) Михайло Силантьєв, його заступник Андрій Догаєв і перший заступник міністра енергетики РФ Павло Сорокін побудували успішний бізнес із постачання спочатку до ОРДЛО та у захоплений Крим, а потім на всі, на сьогоднішній день, окуповані території України, пально-мастильних матеріалів та палива.

Починаючи з 2015 року Михайло Силантьєв активно працював під керівництвом заступника міністра економічного розвитку Росії Сергія Макаровича Назарова (призначеного рішенням уряду росії на посаду голови Міжвідомчої комісії (МВК) з «надання гуманітарної підтримки постраждалим територіям Південно-Східних районів»). До її складу увійшли представники всіх відомств РФ.

Вже з 2016-го року Силантьєву та Сорокіну вдалося зайти на ринок постачання палива. Компанія «Промсировинаімпорт» почала постачати 100% бензину та дизельного палива до ОРДЛО та Криму. Подібний зліт апріорі не можливий без потужного лобі у найвищих кабінетах Кремля.

Як стверджує інформатор, Анатолій Тихонов влаштував сина Артема від першого шлюбу під крило вірних соратників Михайла Силантьєва та Андрія Догаєва з АТ «ЗО «Промсировинаімпорт», один із яких обіймає посаду директора, а інший був його заступником. Про «Промсировинуімпорт» ми повідомляли ще у 2019 році як про постачальника палива до Криму, коли ще компанія мала формат ФГУП, тобто держустанови. Тоді ФГУП підпорядковувався Міненерго РФ. Фірма ж, у якій вважався Артем Тихонов, прописана за тією ж адресою, як і АТ «ЗО «Промсировинаімпорт».

ТІНІ ПОКРОВИТЕЛІВ СИЛАНТЬЄВА

Одним із покровителів називають колишнього найближчого радника російського диктатора путіна Владислава Суркова. Саме його називають організатором процесу у Криму, за допомогою якого місцеві кримські громади були мобілізовані на проведення акцій щодо підриву української влади на півострові. Його називають режисером гібридної війни проти України.

За свою явно антиукраїнську та сепаратистську політику Суркова було додано РНБО до списку санкцій у жовтні 2022-го року терміном на п'ять років. Цікаво, що з аналогічних причин він під санкціями в ЄС, Австралії, США, Швейцарії та Канаді з 2014 року.

Розвідувальна спільнота InformNapalm у своєму розслідуванні показала схему роботи на прикладі ДНР. Місцева «Республіканська паливна компанія» перераховує передоплату за паливо на свою дочірню структуру в Росії та укладає договір про постачання палива з РФ з «Промсировиноюімпортом». Останнє купує ПММ за поточною біржовою ціною та постачає паливо залізницею. Фінансування угод проводиться через підконтрольний Михайлу Якуніну російський національний комерційний банк.

У РНКБ «Промсировинаімпорт» має домовленість із банком на кредитування постачання палива лімітом 400 млн. рублів. З початку 2016 року 90% всіх нафтопродуктів (крім зрідженого газу) до окупованих районів поставляє одна компанія – «Промсировинаімпорт». Єдиний власник компанії – уряд Росії в особі Міненерго.

Крім цього Михайла Силантьєва пов'язують із ексзам-міністром (станом на 2016-2021 рр. – чинним!) енергетики РФ Анатолієм Тихоновим. У «Промсировинаімпорт» навіть працював син чиновника – Артем Тихонов. Тривало це недовго: до реорганізації ФГУП «ВО «Промсировинаімпорт», в АТ «ВО «Промсировинаімпорт» у 2019-му році та за звільненням старшого Тихонова з посади заступника міністра енергетики – молодший вилетів з «Промсировинаімпорту».

Також Силантьєва пов'язують щільні бізнес-відносини з головою АТ «Центр експлуатаційних послуг» Олександром Єпанечниковим. Того, який продав свій бізнес доньці, щоб мати можливість очолити держпідприємство.

Примітно, що «Центр експлуатаційних послуг» рішенням уряду Росії є єдиним постачальником сирої нафти з РФ до Білорусії, чия нафтопереробна галузь перебуває під санкціями США та ЄС.

Таким чином, в обхід санкцій, що діють, керівництво «Центру експлуатаційних послуг» постачає нафту до РБ, а це дозволяє уникнути санкцій російським нафтовидобувним компаніям. Як вдалося з'ясувати, підприємство належить гендиректору «Промсировинаімпорту» Михайлу Силантьєву. Зрозуміло, що вся ця діяльність Михайла Силантьєва підпадає під кримінальну відповідальність за організацію обходу санкцій.

І ось у такій великій компанії з оборотами в сотні мільярдів рублів працювало аж 14 людей. А з 2022 року штат скоротили до 5 осіб.

Обидва підприємства використовували Тихонова для відмивання коштів на користь міністра енергетики Новака. Наприклад, у 2016 р. виручка «Промсировинаімпорту» склала 7.7 млрд руб., а прибуток – 137 млн руб., у 2017 р. виручка зросла майже вдвічі до 15 млрд руб., а прибуток при цьому знизився майже в 2.5 рази - до 51 млн руб.

ХВИЛЯСТІ ШЛЯХИ САНКЦІЙ

Як у відомій приказці «скільки мотузочці не витися, а кінець все одно знайдеться», так «Промсировинаімпорт» довго не міг ухилятися від санкцій. 28 квітня 2017 року Рада національної безпеки і оборони додає зовнішньоекономічне об'єднання до списку санкцій. Щоправда з мінімальним терміном.

24 червня 2021 року президент України Володимир Зеленський підписує Указ №266/2021 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), який накладає санкції щодо «Промсировиниімпорту» на три роки,

Щоправда, знову ж таки жоден із керівників і покровителів підприємства – ні Михайло Силантьєв, ні Андрій Догаєв, ні Павло Сорокін – не потрапляють до списку. Це йде в розріз із усталеною практикою: є порушення – накладаються обмеження на юридичні особи, а також на всі фізичні особи, які вчиняють порушення.

Так, наприклад, 20 листопада 2018 р. управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерствам казначейства США внесли до списків санкцій «Промсировинаімпорт» та заступника директора Андрія Догаєва як учасників схеми, за допомогою якої Іран в обхід американських санкцій постачав нафту Сирії.

В Україні накладалися санкції за аналогією. Evraz PLC та автоматично його головний акціонер Роман Абрамович. Але ось, що стосується «Промсировиниімпорту», його директора Силантьєва та куратора Сорокіна, то в цьому окремому випадку правило має виняток.

Незважаючи на всі кулуарні ротації та звільнення одного з покровителів з посади Михайло Силантьєв і надалі очолює «Промсировинуімпорт».

20 вересня 2022р. прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін підписує Розпорядження про встановлення АТ «ЗО «Промсировинаімпорт» єдиним оператором з продажу іноземного бензину та дизельного палива на території росії.

Після чого вся діяльність із постачання нафтопродуктів і газу до Криму та на окуповані території ведеться Михайлом Силантєвим (АТ «ЗО «Промсировинаімпорт») під безпосереднім управлінням першого заступника міністра Міненерго росії Павла Сорокіна. Від уряду РФ керівництво усією роботою із забезпечення нафтопродуктами та газом курує віце-прем'єр уряду РФ Олександр Новак.

І якщо до початку повномасштабного вторгнення росії це був прямий продаж ЗО «Промсировинаімпорт» трейдерам, то з початком повномасштабного вторгнення канал поставок змінив одержувачів. Замість л/днрівських і кримських торговців, паливо почало надходити на військові нафтобази росії. Іншими словами, саме Силантьєв за підтримки Сорокіна заправляють російську військову техніку, якою намагаються знищити українців. Але вони вже вкотре уникають санкцій.

Як бачимо причин для накладення санкцій більш ніж достатньо. Національне агентство із запобігання корупції повідомило, що з березня минулого року Національне агентство із запобігання корупції підготувало списки більш ніж 24 тис. претендентів на введення санкцій у зв'язку з російською агресією. І вони давно додали Михайла Силантьєва та Павла Сорокіна до спецпроекту «Війна та Санкції» як осіб, до яких мають бути застосовані санкції, та надіслали всю необхідну документацію до Служби безпеки України. А інформація щодо Андрія Догаєва та «Центру експлуатаційних послуг» зараз ними опрацьовується і буде врахована у подальшій роботі.

Але з якихось причин ні Міжвідомчої робочої групі з реалізації державної санкційної політики, ні Міжнародної робочої групі незалежних експертів із санкцій щодо росії Єрмака-МакФола, ні Раді національної безпеки і оборони, ні Службі безпеки України, як видно, зовсім не до цього.

Пояснити вони так і не спромоглися. У РНБО тактовно відмовчали. Міжвідомча робоча група з реалізації державної санкційної політики, яка при Кабміні, вирішила також відмовчатися. Проігнорувала звернення і голова МРГ – віце-прем'єр-міністр-міністр економіки Юлія Сидорчук. ВП надіслало відписку – дайте посилання на документ – надішлемо. Так - документа немає. От і цікавило чому. А в Офісі президента є такий документ на документ, якого немає. Решту додумайте самі.

У кулуарах РНБО також не багатослівні. Джерело НБЖР у відомстві стверджує, що тема санкцій та тих людей, щодо яких вони застосовуються, табу і не заперечує того, що там можливий корупційний слід. Очевидно, що санкції застосовують не до всіх, адже у багатьох українських олігархів, як і раніше, залишився бізнес із російськими підприємцями. І їм дуже не вигідно висвітлення цих зв'язків.

А поки влада ігнорує запровадження персональних санкцій щодо постачальників палива на окуповані території України Силантьєва, Сорокіна та Догаєва, ЗСУ зрівнює ситуацію.

Кілька днів тому безпілотник атакував основну нафтобазу зберігання палива для російських військових кораблів у Севастопольській бухті. Буквально вчора була пожежа поблизу Тамані. Причиною стало «падіння безпілотника» на резервуар із нафтопродуктами у селищі Волна, що неподалік від т.зв. Кримського мосту. Теж свого роду санкції. Але лише персонально до нафтобаз.

Адже українські воїни знають ціну кожного людського життя, ціну кожної п'яди своєї землі, ціну кожної краплі крові, пролитої на цій землі. І вони точно не збираються протирати штани у вищих кабінетах, думаючи про те, а чи потрібно вводити санкції. Чим більше санкцій буде введено – тим важче відмиватиме гроші за кордоном російським чиновникам та підприємцям, тим більше активів та коштів компаній можна заарештувати. Зрозуміло, якщо Україна покаже приклад і запровадить санкції щодо паливних постачальників для російської армії, то швидше і ЄС може запровадити санкції. І тим більше життя українців вдасться врятувати.

Лілія ВАЙНЕР, Незалежне бюро журналістських розслідувань