Голова Господарського суду м. Києва Вадим Босий – знову у фокусі уваги антикорупційних активістів. Новий закон про відновлення електронного декларування не залишає Національному агентству із запобігання корупції інших варіантів, окрім як здійснити повну перевірку способу життя судді та звинувачень у незаконному збагаченні. А Вища кваліфікаційна комісія суддів змушена буде розглянути вісім окремих подань на перевірку декларацій суддівської доброчесності за 2015 – 2022 роки.

Крім того, суддя публічно втратив підтримку як мінімум одного із заступників голови Офісу Президента, відповідального за силовий блок, що фактично робить безальтернативним притягнення його до дисциплінарної, а можливо – і кримінальної відповідальності. Детальніше про це читайте в матеріалі.

Фігурант “плівок судді Вовка”, голова Господарського суду м. Києва Вадим Босий, судячи з відкритих даних на сайті самого суду, зараз перебуває у відпустці. Утім, громадським активістам, які відслідковують корупційні ризики та моніторять спосіб життя суддів – не до відпочинку. В одному з найбільш резонансних кейсів останнього часу – так званій “справі судді Босого” – намітились суттєві зрушення, а відтак уже незабаром у цій драмі можна очікувати кульмінації і розв’язки.

Нагадаємо, суддя Вадим Босий потрапив під моніторинг громадських активістів через оригінальний спосіб приховати свої статки: попри заявлене розлучення з дружиною, він продовжував жити з нею однією сім’єю, уже “поза шлюбом” народилась спільна дитина, а майном, яке записували на “колишню” і її родичів – спокійно користувався сам суддя. Це – очевидні ознаки недостовірного декларування (в декларації не були занесені діти і дружина) та незаконного збагачення й приховування статків. У контексті закидів міжнародних партнерів щодо відсутності боротьби з корупцією, зокрема у судовій владі, а також особливої уваги, яку приділяє цьому питанню Президент Володимир Зеленський, розслідування цих фактів і притягнення судді до відповідальності мало б стати показовим.

На початку жовтня активісти звернулися до двох контролюючих органів, які мали б відреагувати на порушення з боку судді. Перший – Нацагентство з запобігання корупції, яке мало б перевірити майнові декларації посадовця. Другий – Вища кваліфкомісія суддів, у компетенції якої – перевірка декларації доброчесності, що її судді подають щороку, і де у ствердній формі вказують на достовірність даних про майновий стан, відсутність конфлікту інтересів та інші пункти, що підтверджують суддівську доброчесність. Порушення, виявлені і у першому, і в другому випадку – могли б мати для судді Босого серйозні наслідки – аж до позбавлення суддівської посади, а можливо – і тюремного терміну до десяти років за незаконне збагачення.

Утім, згадані органи не поспішали брати справу Босого до розгляду. У НАЗК посилалися на воєнний стан, під час якого нібито немає можливості проводити перевірки декларацій. На думку активістів, це було маніпулятивне трактування законодавства, оскільки обмеження стосувалися виключно декларацій, поданих уже після запровадження воєнного стану. Натомість навіть це не заважало НАЗК перевіряти спосіб життя різного рівня чиновників і публічно про це звітувати. З 12 жовтня 2023 року, коли набув чинності закон №3384-ІХ про відновлення електронного декларування, а відтак і перевірок декларацій – у НАЗК фактично немає більше підстав відмовляти у проведенні моніторингу способу життя і контролі майнових декларацій судді Босого. Адже тепер така перевірка є прямим обов’язком агентства згідно з законом, а підвищена увага суспільства до “справи Босого” – додатковим стимулом дати офіційні відповіді на питання про те, чи є фіктивне розлучення голови Госпсуду Києва легальним способом приховувати його статки.

У Вищій кваліфкомісії суддів не стали відмовляти у розгляді скарги на недостовірність даних у декларації доброчесності судді Босого. Звернення активістів розглянули, проте, пославшись на формальну вимогу закону, рішення виносити не стали: мовляв, подавати на розгляд слід одну скаргу на одну декларацію за кожен з років, які здаються активістам підозрілими. Останні тепер підготували 8 окремих скарг – за кожен з років з 2015 по 2022, коли Босий, на їхню думку, подавав в декларації доброчесності недостовірні дані про свій майновий стан і доходи. В кожній зі скарг перелічені всі факти володіння і користування автомобілями і квартирами, які Босий записував на “колишню” дружину, водночасу подекуди навіть самостійно документуючи факти спільного проживання нотаріально посвідченим дозволом на купівлю житла.

Крім законодавчих новацій та нового пакета документів, який подадуть до ВККС активісти, у справі Босого з’явився і ще один фактор. Він може значно спростити вирішення питання притягнення голови Госпсуду Києва до відповідальності за незаконне збагачення і недостовірне декларування статків. Як уже неодноразово повідомляли ЗМІ, одним із чинників “імунітету” Босого проти розслідування його діяльності було нібито “знайомство” з заступниками голови Офісу Президента Андрієм Смірновим і Олегом Татаровим, відповідальними за судову реформу і проблематику правоохоронних органів. Цим знайомством Босий нібито “хизувався” при першій ліпшій нагоді. Досі ці факти підтверджувалися лише словами блогерів. Проте у нещодавньому інтерв’ю NV сам Андрій Смірнов несподівано підтвердив цю невиправдану самовпевненість Босого.

“Є ситуація у київських судах, коли новообраний очільник, людина-космонавт, ходить щодня і розказує суддям своїм, що він завтра їм повирішує всі питання у ВККС. Через три хвилини він каже, що він був у когось на Банковій. Вони мають зрозуміти, що причинно-наслідковим зв’язком їхніх проблем є вони самі. І такі люди теж є”, - пряма цитата з інтерв’ю Смірнова. Нагадаємо, що Босого обрали головою Госпсуду Києва 29 травня 2023 року. Визначення “космонавт”, ймовірно стосується того, що людина не співвідносить своїх реальних можливостей із бажаними амбіціями.

Тональність, в якій висловлюється Смірнов щодо такої практики, явно свідчить не на користь Босого. Тож фактично таке публічне “відречення” з боку заступника глави ОП перетворює всі формальні і неформальні “індульгенції” керівника Госпсуду Києва на пил. І повністю знімає будь-які понятійні обмеження з НАЗК і ВККС щодо розслідування зловживань судді (хоча і без цього вони б мали це зробити за замовчанням).

Якщо додати трохи конспірології, то можна припустити, що згадка Смірновим в інтерв’ю цього епізоду може означати ще й сигнал таким людям, як Босий, про наслідки таких заяв і “хизування” неіснуючими повноваженнями і контактами, а також додатковий контроль, якого мав би зазнати фігурант. Прикладом аналогічного розвитку подій може служити заочна “полеміка” Смірнова із тепер уже ексголовою Верховного суду Всеволодом Князєвим, який ще у лютому критикував Офіс Президента за “імітацію” судової реформи, а за кілька місяців поміняв крісло у приміщенні ВС на СІЗО, будучи пійманим на гарячому за хабар.

З цієї точки зору кейс Босого повинен також стати не лише прикладом об’єктивного і справедливого розслідування самих фактів незаконного збагачення, недостовірного декларування і приховування статків, але й запобіжником від надмірної самовпевненості чиновників, що практикують “відкривання дверей ногами” на основі міфічних “зв’язків” і “домовленостей” із людьми та інституціями, які про ці “зв’язки” і “домовленості” ніколи не чули.